Китайська гірська кішка, як свідчить назва, є ендеміком Китаю. Найчастіше тварина зустрічається в північно-західній частині Тибетського нагір'я на висоті 2800 до 4100 метрів над рівнем моря. Зрідка заходить у більш пустельні місцевості.
До типових місць проживання китайської кішки відносяться альпійські луки, а також гірські райони, порослі рідкісними деревами і чагарниками.
Порівняно з звичайною домашньою кішкою, китайська має досить великі розміри, і з першого погляду схожа на збільшену копію Європейського лісового кота. Довжина її тіла досягає, разом з головою, досягає 84 см, а з хвостом близько 115 см. Ноги відносно короткі і кремезні, з пучками вовни між пальців. Офарблення шерсті в зимовий сезон жовтувато-сірий, влітку темно-коричневий, з горизонтальними смугами з боків тіла, ніг і голови. Хвіст також смугастий, з 5-6-смугами темно сірого кольору і чорним кінчиком.
Китайська гірська кішка у природному середовищі існування веде переважно нічний спосіб життя. Ці хижаки не є соціальним тваринам, і живуть окремо. В якості притулку використовуються нори, які мають тільки один вхід.
Шлюбний сезон у китайських кішок протікає з січня по березень, потомство, в кількості 2-4 кошенят, з'являється на світло в печерах і порожніх стовбурах дерев в місяці травні . Ростуть і дорослішають молоді особини досить швидко - на 7-8 місяці вони стають повністю самостійними.
Типовою їжею китайських гірських кішок є гризуни, такі як щурі, пищухи і білохвості полівки. Крім того вони полюють на птахів, у тому числі на фазанів, і навіть на сліпаків. Останніх вони викопують прямо з підземних тунелів, з глибини 3-5 см, виявляючи їх пересування під землею за допомогою надзвичайно гострого слуху. Завдяки цьому факту, а також досить великим вухам, вважається, що китайські кішки найбільше при полюванні покладаються на слух.
Немає коментарів:
Дописати коментар