Камарго (Le Camargue)

Камаргський кінь або Камарго це порода напівдиких коней світло-сірої масті, що живуть в однойменно регіоні на півдні Франції, на середземноморському узбережжі, в дельті річки Рони. Предком породи вважається доісторичний кінь солютре, що проживав в Західній Європі понад п'ятдесят тисяч років тому. Дослідження показують, що відмінностей між сучасною породою Камарго і тими, стародавніми кіньми, практично немає або вони мінімальні.

Крім того, в ранні Середні століття через цю територію проходило безліч народів, як в мирних, так і у військових цілях, і на породу зробили деякий вплив і іноземні коні зі сходу.

У місці проживання Камарго організований заповідник, куди можуть вільно приїжджати туристи, щоб насолодитися видовищем, яке стало одним із символів цього регіону і Франції в цілому: табунами прекрасних коней, що скачуть по лінії морського прибою.

Камарго тут живуть на волі, невеликими табунами в пустках. Лише один раз в рік всіх коней зганяють на перевірку, де в ході спеціальної комісії відбраковують хворих і старих коней, при необхідності каструють жеребців, в чиїй зовнішності помічено відхилення від екстер'єру, а також таврують молодих коней.

Камаргська порода не відрізняється особливо великими розмірами, у висоту у холці ці тварини досягають від 135 сантиметрів до 150 сантиметрів, а вага складає приблизно 300-400 кілограм. У порівнянні з іншими, благородними, породами ця може виглядати не дуже презентабельно - у Камарго прямі плечі, грубувата голова з невеликими, посадженими далеко один від одного вухами, короткий тулуб.

Примітно, що лошата цієї породи можуть народжуватися рудої або вороної масті, але з часом всі вони линяють, стаючи світло-сірими - іншої масті всередині породи не зустрічається.

Камарго підходять для верхових прогулянок, а також їх використовують для охорони бойових биків, проте цих коней, завжди жили на волі, відрізняє вельми норовистий характер.